Анотація "Мій педагогічний досвід"

                                                    

    Тема досвіду: Використання інноваційних технологій у формуванні національної свідомості та високоморальної дитячої особистості.

    Провідна наукова ідея досвіду: впровадження в практику діяльності керівника гуртка інноваційних технологій, що сприяє підвищенню результативності навчально-виховного процесу в гуртку "Українське народознавство", формуванню національно свідомої, активної та творчої дитячої особистості.

    Мета досвіду: запровадження в навчально-виховний процес інноваційних освітніх технологій, спрямованих на всебічний розвиток особистості дитини як умови її успішної самореалізації, формування громадянських якостей.

    Задачі досвіду: використання інноваційних форм організації навчально-виховної діяльності, методів та засобів розвитку творчої особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення; формування у дітей грунтовних практичних навичок творчої діяльності; духовний розвиток особистості.

    Актуальність досвіду: використання досвіду надає можливість керівнику гуртка вирішити ряд нагальних проблем: ефективний розвиток творчих здібностей дітей; організація власної самостійної творчої діяльності; формування у вихованців свідомого ставлення до української культури.

    Новизна досвіду: ефективне використання новітніх технологій в навчально-виховному процесі, спрямованих на підвищення рівня позашкільної освіти, формування національно свідомої, високодуховної дитячої особистості.

    Практична значущість досвіду: позитивна динаміка якості знань, умінь та навичок, зростання свідомої мотивації до навчання; формування в учнів активної громадянської позиції, потягу до самовдосконалення; участь у різноманітних конкурсах, фестивалях, виставках; наявність переможців у заходах різного рівня.

    Умови ефективного функціонування досвіду: прагнення керівника гуртка до вдосконалення фахової майстерності, професійної мобільності, створення оптимальних умов для творчого саморозвитку кожної дитини.

     У законі України "Про позашкільну освіту", національній доктрині розвитку освіти визначаються завдання: виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов'язку на основі національних і загальнолюдських цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України.

    Це спонукає до створення в навчальних закладах такої системи виховання, яка б забезпечувала гармонійне поєднання національного та полікультурного виховання, збагачення морального досвіду учнів, формування життєвої компетентності.

    Виховання особистості-одна з найголовніших проблем сучасності. І це зрозуміло: новому суспільству потрібна нова людина-високоосвічена, інтелігентна, національно свідома.

    Велику роль у формуванні національно свідомої та високоморальної дитячої особистості відіграють позашкільні навчальні заклади. Практика показує, що доцільно організований позашкільний педагогічний процес сприяє формуванню духовно та морально багатої особистості, засвоєнню учнями системи морально-етичних норм, а також впливає на розвиток почуттів, волі, характеру та високої моралі.

    Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинена, національно свідома, високоосвічена, життєво компетентна, творча особистість, здатна до саморозвитку та самовдосконалення.

    Для різнобічного та гармонійного розвитку зростаючої особистості необхідно, щоб освітній процес у навчальному закладі будувався не тільки на науковому осмисленні дійсності, а й на духовних, моральних, культурних цінностях і громадських пріоритетах українського народу й усього людства.

    Тому моя діяльність спрямована на виконання основних завдань навчально-виховного процесу: національно-патріотичне виховання особистості, розвиток моральних почуттів і відповідальної поведінки; формування високої мовної культури, досконале володіння українською мовою, знання Конституції, виховання пошани до народних та державних символів; виховання доброти, чесності, порядності та справедливості; оволодіння народною мораллю, релігійною етикою, естетикою та народною культурою; вироблення свідомого ставлення до праці, розвиток потреб у творчій роботі; валеоекологічна освіта й розвиток потреби у спілкуванні з природою, прагнення до її пізнання; створення середовища, яке сприятиме розвитку ініціативи учнів, реалізації індивідуальних здібностей і талантів учнівської молоді.

    У своїй роботі віддаю перевагу таким інноваціям, як: технологія формування творчої особистості; технологія саморозвитку; проектна технологія; інтерактивні технології; інформаційні технології навчання.

     На сьогодні до числа найбільш актуальних питань освіти належить вивчення народознавства як науки про конкретний народ, особливості побуту і трудової діяльності, національний характер, психологію, світогляд, історико-культурний досвід, здобутки у галузі навчання й виховання, традиції та звичаї.

    Народознавство розвиває у дітей моральні, патріотичні, естетичні, творчі задатки. Складно переоцінити виховну силу народної казки, пісні, вишиванки, що є найважливішими засобами розвитку соціального індивідуума нашого майбутнього суспільства.

    Інтерес дитини до минулого батьків, бабусь та дідусів, до народних традицій є могутнім чинником розвитку повноцінної соціальної особистості з високими життєвими принципами, духовними потребами. Бабусина казка, мамина колискова, дідусева сопілочка-це те, що залишилося у кожного з нас, що не тільки наповнює теплими спогадами про дитинство, але й формує стійкий зв'язок із рідним народом, його культурою.

    Для реалізації завдань формування у вихованців знань з народознавства створено середовище, метою якого є забезпечення необхідними умовами для проведення занять.

    На заняттях розглядаємо державну та національну символіку. Вона виражає доленосні події у житті української нації, держави, духовності. Символіка містить у собі важливий філософський, політичний, естетичний зміст.

    Увесь виховний процес будується на основі функціонування  української мови, шанобливого ставлення до національної гідності людини.

Намагаюсь знайомити дітей з правилами ввічливого ставлення до рідних, поповнювати знання про батьківський дім, який завжди теплий, привітний.

    Вихованці вивчають українські народні ігри, які сприяють розширенню їх уявлень про навколишній світ, розвитку кмітливості, логічного мислення та мають оздоровче, освітнє, виховне значення.

    Важливою складовою роботи є збагачення знання дітей про український національний одяг, страви, що готують в Україні, бережливе ставлення до хліба.

    Гурткова робота будується на взаємній співтворчості керівника та дітей, на їх дружбі, на визнанні самоцінності особистості дитини, на взаємодопомозі та зацікавленості в успішному результаті.

    Намагаюсь якомога частіше проводити квести та челенджі, які приносять дітям неймовірне задоволення.

    Значну роль у формуванні національної свідомості дітей відіграють родинні та народознавчі свята. В процесі до їх підготовки мої вихованці вивчають українські пісні, гуморески, вірші українських поетів, що допомагає зміцнювати інтерес до національної культури та розкриває її красу. Так, свято "Уклонімося хлібові" виховує у гуртківців шанобливе ставлення до хліба як святині, повагу до щоденної людської праці. Високі моральні якості прищеплюються під час виховних бесід, годин спілкування, пізнавальних акцій тощо.

    Сьогодні, як ніколи, треба думати про духовність. Адже яким буде внутрішній світ людини, такий слід вона залишить після себе на Землі.

Звичайно, позашкільний навчальний заклад не може захистити дитину від негативного впливу середовища, але він у змозі заповнити її вільний час, надати можливість самореалізуватися та самовиразитися через зв'язок з традиційною народною культурою, духовною спадщиною українського народу.

    Виховний процес я спрямовую на те, щоб навчити дітей пізнавати навколишній світ, засвоювати здобутки світової та національної культури, спонукати їх до духовного пошуку і відкриття для себе  того, що людство створило в ході розвитку цивілізації.  

    Переконана, що духовні багатства нашої нації, зокрема мова, пісня, культура, ще мають безліч нерозгаданих таємниць, частинку яких може дослідити кожна людина.

    Отже, будьмо справжніми патріотами, знайдімо ще не відкриті духовні острови на теренах сучасної України, щоб сколихнути світ своїми неймовірними шедеврами, адже вічні скарби століттями переливатимуться, мов коштовне каміння, у спогадах усіх жителів Землі!